Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
От приспіла пора й на цю чудову абетку. Її створили далеко від Батьківщини два видатні митці — художник Ярослав Паладій і поет Леонід Полтава. І в рядках.лаконічних щирих віршів, і в чітких живих лініях ілюстрацій відчувається зболена туга за рідним краєм, вірна залюбленість у свій народ, його тисячолітнюісторію. Певно ж, і життєва ситуація, щемлива й складна, щоразу спрямовувала погляди цих митців до материзни,

Цікаво, як, скажімо, художник пояснює свій задум декоративно подати кожну букву, аби в глядачів не залишилося враження, що ця абетка не є українською, аби кожна літера нагадала малому й старому дорогий серцю образ рідної України.
Навіть вибудувано букву з улюбленого для українця дерева — молодого дуба, овіяного піснями, думами, легендами. «Вибрав я це дерево тому,— признався Ярослав Паладій,— що вважаю дуб найбільш відповідним матеріялом для надавання мистецьких форм... Крім того, в українській мітології дуб є символом сили. Є українська приказка: «Сильний, або здоровий, як дуб». Отже, якоюсь мірою ця символіка також підкреслює національний український характер моєї праці». А чого дуб такий буйний та сильний виростає? Бо корінням у рідній землі...

Звідки ж така рідкісна закоріненість митця? Хто він?

Ярослав Паладій народився в селі Кострижівці над Дністром (тепер Заставнівського району Чернівецької області) 21 квітня 1910 року. Закінчив (1938) Академію Мистецтв у Бухаресті, відділ скульптури. Вчителював. Згодом Австрія, США. Участь у щорічних виставках Об'єднання Мистців Українців Америки. Його твори здобувають йому заслужену славу. І ось ця славна абетка, що вперше вийшла 1973 року в Нью-Йорку з передмовою Михайла Островерхи, за кілька років перед смертю художника (помер він 19 січня 1977 року в Гантері).

А хто ж він, цей другий, майстер поетичного слова.

Це Леонід Полтава (справжнє прізвище — Єнсен), який народився в історичному Ромні (1921), вчився в Полтаві, Ніжинському учительському інституті. Любив поезію. Мріяв писати. Їздив на поради в Київ до Володимира Сосюри й Максима Рильського. Захопився сонетами. Любив квіти... А з вихором другої світової війни опинився «остарбайтером» у Берліні, в'язнем у Потсдамі... По війні розгортає літературну працю, редагує з Леонідом Лиманом журнал «Школярик», видає першу поетичну збірку.

Леонід Полтава працює в українських редакціях і радіо Мюнхена, Мадрида, Парижа, Вашингтона... Пише вірші, поеми, новели, балади, пригодницько-фантастичні повісті, історичний роман «1709» (з доби Івана Мазепи), п'єси, лібрето для опер і оперет, кіносценарії...

Всього рік не дожив поет до проголошення незалежності України, Це була його мрія, яку він плекав усе життя, наближав своїм полум'яним словом. Опинившись далеко від рідного краю, цей український інтелігент, великий патріот, прибрав собі ім'я материзни — Полтава — і гідно проніс його над світом. Оця його «Абетка з історії України» — яскраве тому підтвердження.

Обидва митці — Леонід Полтава і Ярослав Паладій — ідуть в Україну. Вимріяне в чужій далині прагнення зустрітися з рідним читачем на Батьківщині, нарешті, збувається. Доброго вам спілкування, любі читачі, задушевного порозуміння і щирої розмови!

Дмитро ЧЕРЕДНИЧЕНКО
Повернутись