Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.
Розкриємо зміст основних етапів комбінованого уроку.
Підготовка вчителя до уроку. Цей етап передбачає: вивчення учнів класу; стилю викладання інших вчителів у цьому класі; докладне вивчення змісту навчального матеріалу; планування навчальної роботи; підготовку навчально-матеріальної бази. В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя.
Підготовка вчителя до конкретного уроку включає:
формулювання теми;
визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку;
підбір конкретного матеріалу до теми;
визначення структури вибраного типу уроку;
визначення методики уроку;
підготовку дидактичних засобів і матеріалів;
визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку;
перевірку своєї готовності до уроку;
перевірку готовності учнів до уроку.
Тематичне планування передбачає:
визначення типу уроку;
визначення обсягу навчального матеріалу;
підготовку засобів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу.
Поурочний план включає:
дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом;
назву, тип уроку і його мету;
структуру уроку;
зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів;
навчальне обладнання і домашнє завдання.
Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.
Урок починається так:
взаємне вітання вчителя й учнів;
перевірка відсутніх;
перевірка зовнішнього стану приміщення;
перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів;
організація уваги.
Важливість повторювально-навчальної роботи зумовлена трьома причинами:
більш відповідальним ставленням учнів до підготовки до уроку, бо їхні знання обов'язково перевіряються;
актуалізацією знань учнів під час перевірки, що сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу;
спрямованістю повторення і перевірки знань на розвиток мовлення та мислення учнів. Тому ця робота має бути творчою і, водночас, націленою як на окремого учня, так і на весь клас.
З цією метою можна застосувати індивідуальне усне опитування, фронтальне та інші види опитування з поурочним оцінюванням.
Повідомлення теми, цілі й завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель повідомляє на початку заняття або роботи над новим матеріалом. При цьому важливо чітко її сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні мають засвоїти.
Мотивування вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів має відбуватися протягом всього уроку. Воно спрямоване на формування і розвиток в учнів широких інтересів, потреб в різноманітних знаннях, чітких життєвих перспектив, професійної орієнтації та самовдосконалення. Мотиви - це внутрішні імпульси, які спонукають учня до активної навчально-пізнавальної діяльності.
Пояснення матеріалу. Цей етап повинен відповідати таким вимогам:
учитель має продумати своє місце в класі, щоб його було чути і видно всім учням;
не ходити по класу;
говорити голосно і чітко;
темп розповіді має бути розміреним;
мова доступною.
При цьому важливо спиратися на попередній досвід учнів;
виділяти істотне й головне в навчальному матеріалі;
послідовно викладати тему;
використовувати ілюстративний і демонстраційний матеріал.
Сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу. Сприймання є першим етапом процесу засвоєння учнями нового матеріалу. Воно найбільш успішне, коли правильно поєднано виклад матеріалу, наочні посібники та самостійну роботу учнів. Осмислення знань - це заглиблення в суть явищ, процесів, які вивчаються. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірностей цих явиш. Основними прийомами такої роботи є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння й узагальнення, моделювання, класифікація тощо.
Формування навичок і вмінь. Разом із засвоєнням навчального матеріалу учні засвоюють різноманітні навички та вміння, що формуються на основі знань.
Основні компоненти формування навичок і вмінь:
розбір і засвоєння правила, яке лежить в основі навички;
подолання труднощів під час набуття навички;
вдосконалення й автоматизація навички;
закріплення досягнутого рівня навички та використання її на практиці.
Основним методом формування навичок є вправи.
Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє цілі уроку і визначає, чи досягнуті вони, оцінює дисципліну як окремих учнів, так і всього класу.
Домашнє завдання. Методика передбачає чітку систему домашніх завдань; визначення і конкретизацію окремого домашнього завдання; визначення часу на ознайомлення з ним учнів; дохідливість домашнього завдання; інструктаж про його виконання.
Повернутись