Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
Ідентифікація комп’ютерів в мережі. Адресація в Інтернет.
Щоб інформація безпомилково могла передаватися з одного комп'ютера на інший, необхідною є наявність унікальних адрес, з допомогою яких можна однозначно визначити (ідентифікувати) одержувача інформації. Подібно до того, як звичайна пошта доставляє листи за адресами, що включає в себе область, місто, вулицю, будинок, квартиру, так і в мережі Internet інформаційні пакети доставляються за адресами, тільки в адресі вказуються не будинки і вулиці, а номери мереж, до яким підключений комп'ютер-одержувач та номери самих комп'ютерів у цих мережах.
Отже, кожен комп'ютер, підключений до мережі Internet має свою унікальну IP-адресу.
IP-адреса - це унікальний номер, однозначно ідентифікує комп'ютер в Internet. IP-адреса - це чотири числа (октета), розділені крапками, наприклад, 194.67.67.97 (після останнього числа крапка не ставиться).
Розшифровка такої адреси ведеться зліва направо. Перше число - номер найбільшої мережі в складі Інтернет, останнє - номер конкретного комп'ютера. Друге та третє число позначають ділянки мережі, наприклад, регіональну і локальну мережу.
Кожне число може бути в інтервалі від 0 до 255, що відповідає інформаційному обсягом в 1 байт або 8 біт. Таким чином, IP-адрес - це 4 байти або 32 біти. Якщо за допомогою одного байта можна передати 28 = 256 варіантів, то за допомогою 4-х байтів можна передати 232 = 4 млрд. варіантів, то до мережі Internet може бути максимально підключено 4 млрд. користувачів. Оскільки в даний час спостерігається стрімке зростання користувачів Internet, а крім того, сучасні технічні досягнення дозволяють підключати до мережі Internet не тільки комп'ютери, але і стільникові телефони, телевізори, і навіть холодильники, то це простір адрес стає дуже тісним. Для його розширення передбачається перевести Internet на 128-бітну IP-адресацію (максимум користувачів 2128).
Отже, щоб звернутися до певного комп'ютера в мережі, слід вказати його ІР-адресу. IP-адреса має числовий вигляд, тому що його використовують у своїй роботі комп'ютери. Але він досить складний для запам'ятовування, тому була розроблена доменна система імен DNS.
DNS-адреса включає зручні для користувача буквені скорочення, які також розділяються крапками на окремі інформаційні блоки (домени). Якщо Ви вводите DNS-адресу, то вона спочатку перетворюється на відповідну IP-адресу, оскільки комп'ютери працюють із числовими адресами. Доменне ім'я будується за ієрархічним принципом, аналогічно із структурою імен каталогів файлової структури. Ідентифікатори (імена) доменів дають змогу визначити, якій організації належить адреса і в якій країні ця організація знаходиться. Кількість доменів в адресі не обмежена.
Простір доменних імен має ієрархічну структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової структури. Рівні ієрархії називаються доменами (domain - сфера діяльності) або сегментами. Кількість доменів в адресі не обмежена.
Крайній праворуч сегмент називають доменом верхнього рівня. Він визначає належність комп’ютера до мережі певної країни або типу установи (організаційної галузі).
Для всіх країн існують дволітерні коди. Наприклад :
ua - Україна,
de - Німеччина,
jp - Японія,
uk - Великобританія,
us - США.
Приклади декількох доменів верхнього рівня, що використовуються у США:
COM - комерційні організації і бізнес;
EDU - освітні установи;
NET - структурні організації системи;
ORG - неприбуткові організації;
INT - міжнародний домен.
Часто в доменних іменах крайній лівий сегмент вказує на тип програми-сервера, що розташований на цьому комп’ютері (файловий сервер, web-сервер тощо). Іноді ця частина – ім’я комп’ютера в мережі.
Умовно можна вважати, що доменне ім’я комп’ютера має наступну структуру:
Ім’я комп’ютера . організація . регіон . країна
Повернутись