Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування

Тестологія, або правила складання тестів.


Тестологія - міждисциплінарна наука про створення якісних та науково-обґрунтованих вимірювальних діагностичних методик.

Тести застосовуються для:
- активізації процесу навчання;
- кращого засвоєння матеріалу;
- вироблення умінь і навичок;
- самонавчання.

Рівні засвоєння навчального матеріалу:
1. Рівень розуміння.
2. Рівень упізнавання.
3. Рівень відтворення.
4. Рівень застосування.
5. Рівень творчої діяльності.

Правила формулювання основи завдання.
1. Чітко, однозначно, лаконічно.
2. Не опускати суттєвих деталей, без яких вибір правильної відповіді складний.
3. В основі завдання - дієслово.
4. Зрозуміла лексика, прості синтаксичні конструкції.
5. Не вживати слів "зазвичай", "часто", "в основному".
6. Формулювати проблему стверджувальним реченнм.
7. Не використовувати подвійне запереченя.
8. Слова, які повторюються у варіантах відповідей, перенести до онови завдання.

Тестове завдання об’єктивне, якщо його можна оцінити без висловлення власного судження щодо якості відповіді.

Валідність - це характеристика ефективності тесту, яка показує що оцінює тест, як добре оцінює; вказує на більший чи менший ступінь придатності тесту до використання з певною метою.

Валідність буває:
- змістова;
- критеріальна;
- порівняльна;
- за віковою диференціацією;
- конструктивна;
- поверхнева;
- поточна;
- прогностична;
- узагальнююча;
- зовнішня.

Змістова валідність - це характеристика тесту, що відображає ступінь впевненості, що завдання тесту досить повно охоплюють зміст певної сфери знань, тест точно визначає суттєві для цієї діяльності навчки, але водночас не перевіряє другорядні в даному разі знання і навички. Змістова валідність тесту залежить від глибини попередньо проведеного авторами тесту аналізу навчального плану і програми, змісту підручників, точності і повноти формулювання мети навчання.

Критеріальна валідність відображає ступінь впевненості, що тест правильно оцінює успішність тестованого, реально відображає досягнення певного рівня знань і вмінь, визначає в якій мірі результати тесту можна використати для висновків про успішність тестованого.

Види тестових завдань:


1. Завдання на вибір відповіді.
2. Завдання з короткою відповіддю.
3. Завдання на впізнавання.
4. Завдання з розгорнутою відповіддю.
5. Завдання з альтернативними відповідями.
6. Завдання на відтворення по пам’яті.
7. Завдання на встановлення відповідності.
8. Завдання на встановлення правильної послідовності.
9. Завдання на встановлення причинно-наслідкових відношень.
10. Завдання на вибір із кількох тверджень.
11. Завдання на інтерпретацію.
12. Завдання з підкресленням частин речення.
13. завдання з пропуском частин речення.
14. Завдання на порівняння величин.

Загальні вимоги до складання тестових завдань на вибір відповіді.
1. Жодної двозначності чи неточності у формулюванні.
2. Основа завдання тесту повинна бути у стверджувальній формі, яка після підстановки відповіді перетворюється на істинне чи хибне твердження.
3. Основою тестового завдання має бути коротке речення.
4. Варіанти відповідей - 2-3 слова.
5. В основі не повинно бути жодного іррелевантного для цієї проблеми матеріалу.
6. Варіанти відповідей мають бути однаково привабливі, приблизно однакові завдовжки.
7. Із завдання потрібно вилучити всі асоціації, що підказують вибір правильної відповіді.
8. Частота вибору варіантів правильної відповіді в усіх завданнях має бути приблизно одинакова.
9. У варіантах відповідей не рекомендується використовувати слова: "все", "жоден", "ніколи", "завжди", "всі названі", "з названих жоден". Такі слова сприяють угадуванню правильної відповіді.
10. Не можна в межах одного тестування використовувати завдання, в яких одна відповідь випливає з іншої.
11. Не можна включати в тест завдання, що містять оцінні судження або передбачають формулювання висловлення власною думкою.
12. Жоден з варіантів відповідей не повинен бути частково правильною відповіддю, яка за певних умов може розглядатись як правильна.
13. Усі варіанти відповідей мають бути граматично узгоджені з основою завдання.

Завдання з короткою відповіддю.
1. Передбачає стислу відповідь (словом, словосполученням, числом, символом).
2. Використовується для оцінювання на рівні знань.
3. Коротка відповідь - це ключове слово, знання якого є найсуттєвішим для матеріалу, знання якого оцінюють.

Завдання на встановлення правильної послідовності.
1. Тестований має встановити правильну послідовність елеменнтів, дій, подій, операцій, тощо.
2. Розглядається як варіант завдання на надання відповіді.

Завдання на встановлення відповідності.
1. Складається з основи, та низки альтернативних варіантів відповідей, розміщених у дві колонки.
2. Буває двох модифікацій: завдання, в яких відповідь можна вибрати тільки один раз і завдання, у яких відповідь можна вибирати кілька разів.

Завдання на інтерпретацію.
1. Блоки завдань до одного текстового чи графічного матеріалу (уривок тексту, рисунок, діаграма, карта, графік, тощо)незалежні один від одного або упорядковані так, що кожне наступне випливає з попереднього.
2. Ефективні для вимірювання складних результатів навчання.

Завдання на встановлення причинно-наслідкових відношень.
1. Складається з твердження і пояснення до нього.
2. Тестований має встановити, чиє обидва твердження істинними, а потім визначити чи правильно пояснено причину.

Завдання з підкресленням частин речення.
1. Тестований має знайти в реченні помилку, якщо вона є, з-поміж підкреслених і позначених буквами слів, або словосполучень.


Повернутись