Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТІВ ЯК ФОРМИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Н.Г. Гресько

Уманський державний педагогічний університет
ім. Павла Тичини

У сучасному світі проблема якості освіти набуває особливої актуальності для всіх держав.
Суспільство повною мірою усвідомлює важливість володіння якісною освітою для
випереджального розвитку країни. Одним із основних елементів її забезпечення є оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Контроль знань учнів являє собою одну з найважливіших і в той же час найслабших (по
характеру організації та рівню теоретичної дослідженості) ланок навчального процесу.
Відсутність практики оцінювання навчальних досягнень учнів та потреба в його запровадженні
зумовлюють необхідність пошуків ефективних оцінних моделей та оптимальних механізмів їх
імплементації.
З 2002/03 навчального року Міністерство освіти і науки України запровадило нову
оціночну модель – тестовий контроль знань учнів. Він передбачає оцінювання рівня навченості
учнів за допомогою стандартизованих завдань(тестів), розроблених окремими інституціями. У
2002 році було проведено перший експеримент з зовнішнього тестування, на основі результатів
якого, цього року 11 тисяч випускників загальноосвітніх навчальних закладів буле охоплено
зовнішнім незалежним оцінюванням, а з 2009 року таке оцінювання буде проводитися на
загальнодержавному рівні.
Зовнішнє тестування повинно створити передумови для забезпечення рівних і
справедливих умов доступу до вищої освіти на основі об'єктивних результатів тестування.
Разом з тим, порівнювальні дані про результати навчання великої кількості учнів дають
можливість з'ясувати реальний стан якості освіти.
Запровадження такого тестування має багато переваг:
 по-перше, забезпечує певний стандарт освіти;
 по-друге, усуває суб’єктивізм із процесу оцінювання;
 по-третє, значно зменшує корупцію і, нарешті, уніфікує процес оцінки.
Поряд із цим виникає інша проблема: результати пробних тестувань з математики
показали, що учні мають низький рівень знань з даного предмету.
Більше того, існує відчутна різниця між знаннями з алгебри та геометрії. Результати
тестування з геометрії, є гіршими ніж результати, показані за розв’язання задач з алгебри. Увага
до геометрії в середній школі останнім часом суттєво знизилась. Відсутність екзамену за курс
геометрії основної школи (Планіметрія), та лише за вибором учня екзамен з геометрії на атестат
про середню освіту не налаштовують учителя та й учнів на більш відповідальне ставлення до
цього предмету, що й підтвердили результати проведеного тестування.
То ж перед учителями математики постає проблема: яким чином підвищити рівень знань
учнів та належно підготувати їх до складання зовнішнього оцінювання?
Щоб вирішити цю проблему, потрібно врахувати всі чинники, які зумовлюють
недостатній рівень знань учнів. Одним із них є форма проведення іспиту саме у вигляді тестів,
що для учнів є новим у використанні. А як відомо, все нове досить важко сприймається.
Цю проблему можна вирішити, якщо використовувати тести під час поточного контролю
знань. Враховуючи позитивні характеристики тестової перевірки(охоплює контролем великий
обсяг матеріалу, зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу, підвищує
об’єктивність оцінювання знань, є стимулюючим чинником, оскільки школярі вивчатимуть саме 24
те, що оцінюється, контролює не тільки велику кількість теоретичних питань а й практичні
навички, дає можливість розробляти всеосяжний план оцінки знань учнів) та впровадження в
навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, таке запровадження з
одного боку, дасть учням можливість звикнути до нової форми проведення контролю знань, а з
іншого, полегшить роботу учителя по організації та здійсненні оцінювання.
Серед вимог до складання тестів з математики виділяють:
 відповідність виду запропонованого завдання поставленій меті, змісту, умовам
тестування ;
 визначення рівня складності залежно від мети тестування;
 визначення якими засобами під час тестування можна користуватися, а якими – ні;
 Попередня кількість завдань повинна включати завдань більше, ніж остаточна,
оскільки не всі завдання не витримають перевірку на придатність;
 Обговорення запропонованих завдань з досвідченими вчителями з метою
визначення їх відповідності цілям перевірки;
 Складання інструкції для учнів і перевірка її разом із завданнями на невеликих
групах учнів;
 Врахування неправильних відповідей учнів при складанні неправильних
відповідей;
 Визначення коефіцієнта кореляції тесту.
Але потрібно врахувати й інше: тести звісно мають багато переваг порівняно з іншими
видами контролю, проте в тому вигляді, в якому вони розповсюджуються зараз вони не
забезпечать диференційованого підходу та не будуть враховувати нестандартні підходи до
вирішення завдань. Впровадження особистісно-орієнтованої системи навчання потребує
індивідуальності, самоцінності дитини; розвиток учня повинен йти не тільки шляхом
оволодіння нормативною діяльністю, але й через постійне збагачення, перетворення
суб’єктивного досвіду як важливого джерела власного розвитку. Тобто обов’язковою є
орієнтація на розвиток творчого мислення учнів в процесі навчання математики.
Зняти негативні сторони використання тестів можна кількома способами. Так, наприклад,
при вивченні теми „Тотожні перетворення”, остаточний розв’язок завдання можна записати за
допомогою різних функцій. Але ж при розробці тесту подається тільки одна відповідь. В такому
разі доцільно розробляти тести, які б включали всі можливі варіанти відповідей і поряд з ними
подати кільки „реально” помилкових. При цьому запитання формулюється так: «Серед
запропонованих варіантів відповідей виберіть правильні». Таким чином учню потрібно
розв’язати задачу, а не вгадати відповідь; по-друге, необхідно перевірити інші відповіді, що не
тільки надасть нагоду ще раз відпрацювати уміння виконувати тотожні перетворення, але й буде
сприяти водночас розвитку критичності мислення,(можливість побачити «різноманіття»
підходів нерідко спонукає до пошуку власного шляху розв’язування, нешаблонного розв’язання,
яке й приведе до нешаблонної форми представлення розв’язку).
Можна використовувати також тести-індикатори. Кожна неправильна відповідь у них
вказує, на якому етапі розв’язування було допущено помилку. Це дає змогу учителю
найоб’єктивніше оцінити учнів.
Отже, використання тестів як форми поточного контролю полегшить роботу учителя,
забезпечить вимірювання об’єктивного рівня знань учнів та допоможе підготувати
старшокласників до зовнішнього оцінювання.

Список використаної літератури
1. Гацьковська Т. Незалежне тестування: цього року ще добровільно. //Дзеркало тижня
.- 2006 .- 29 квітня 2. О.С. Чашечнікова Тести: можливості подолання протиріччя між вимогою
об’єктивності оцінки знань учнів та необхідністю врахування їх індивідуальних
особливостей//Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових
робіт. – Вип.21 – Донецьк: Фірма ТЕАН, 2004.
Науковий керівник: Попов В.М.
Повернутись