Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
Українська шляхта у ХІV-ХVІ ст. Костянтин (Василь) Острозький
Шляхта — дворянський стан у Польщі, Литві та Україні (ХІУ-ХУПІ ст.), який походив від рицарства і мав, зокрема, права на носіння зброї та успадкування власності.
У 1374 р. шляхта отримала так званий Кошицький привілей. Вона звільнялась від усіх податей, крім земельного. У 1433 р. за Краківським привілеєм шляхта отримала особисту недоторканість. 31454р. король зобов'язаний був обговорювати з шляхтою законодавчі питання, не мав права починати війну без її згоди.
В Україні формування шляхетського стану починається в XIV ст. і завершується в XVI ст.
Основою його стали князі, бояри, дворяни, рицарі та ін. У 1447 р. всі відповідні права були поширені на українську шляхту. У 1496 р. українська католицька і польська шляхта були зрівняні управах. Щоб очистити шляхетство від випадкових людей, великокнязівська влада у 1522 р. прийняла спеціальну ухвалу про «вивід шляхетства». За нею до шляхетського стану були віднесені нащадки тих осіб, які стали боярами за правління князів Вітовта, Сигізмунда й Казимира. У 1528р. складено список шляхти, затверджений сеймом. Наступного року в Литовському статуті було записано, що імунітетні грамоти шляхтичів не потрібно щороку підтверджувати, вони є постійним документом. У 40-50-х роках XVI ст. були уточнені списки шляхти та слуг. Згідно з «Уставом на волоки» (1557р.) шляхтичами визнавались лише «бояри стародавні», решта поверталась до станів селянства або міщанства.
У 1563 р. згідно з грамотою великого князя православна шляхта зрівнювалась у правах з католицькою. Таким чином, на середину XVI ст. правляча верхівка була консолідована в одному шляхетському стані, який майже втратив національні особливості в межах єдиної Литовської держави, а згодом і в межах Речі Посполитої. Він мав широкі корпоративні права і привілеї, що відділяли його від інших верств суспільства.
Головним обов'язком шляхти була військова служба за власний кошт і сплата невеликого грошового збору.
Шляхтич входив до шляхетської корпорації, що вирішувала різні питання життя повіту, міг бути обраним до повітових органів влади і сейму. Його життя цінувалося найдорожче. Винному в образі шляхтича селянину чи міщанину відрубували руку. Шляхта мала широкі привілеї у торгівлі та землекористуванні. Було вироблено своєрідний кодекс шляхетської честі. У суді слово шляхтича не потребувало доказу. Шляхтич, що вчинив злочин, позбавлявся привілеїв.
Виняткові політичні й особисті права виробили у шляхти високе почуття власної гідності й разом з тим зневажливе ставлення до представників нижчих верств.
У XVII ст. у трьох воєводствах — Київському, Волинському, Брацлавському нараховувалось 38-40 тис. шляхтичів, що становило 2,3-2,5 % від загальної чисельності населення.
Шляхта була неоднорідною за своїм майновим становищем. Умовно її можна поділити на три основні групи — дрібна шляхта, середня, магнати. Дрібні шляхтичі мали від 1 до 50 селянських дворів, магнати — кілька або десятки тисяч.
Українські магнати не тільки багатіли, а й поступово окатоличувалися та ополячувалися. Найдовше трималася родина українських князів Острозьких, її найвпливовіший представник Костянтин Іванович у різний час обіймав посади литовського гетьмана, воєводи та ін. До самої смерті в 1530р. він захищав православну церкву від наступу католицизму, організував оборону українських земель системою міст і замків, здійснював походи проти татар.
Його син Костянтин теж наполегливо відстоював православ'я, намагався спрямувати виступи народних мас проти польського шляхетства і католицького духовенства.

Йому належить заслуга у заснуванні перших антиуніатських гуртків, а також у відкритті школи й друкарні в Острозі. Острозька школа (академія) була першим навчальним закладом вищого типу у Східній Європі. Тільки останній з Острозьких Януш Костянтинович відступився від батьківської віри й на початку XVII ст. покатоличився.
Повернутись