Новини
Користувач
Пароль
Реєстрація
Зворотній зв’язок
Інструкція
Для учнів
Для вчителів
.
Як ви використовуєте Інтернет у навчанні?
шукаю потрібну інформацію
користуюсь перекладачем
спілкуюсь на форумах
проходжу онлайн-тестування
Тестування, що періодично проводяться у класі, є дуже важливою частиною процесу навчання математики, показуючи і вчителеві, і самим учням, наскільки засвоєно пройдений матеріал. Вони дають учителеві прекрасну основу для глибокої і цілком об'єктивної оцінки багатьох сторін роботи учнів і водночас допомагають як учням, так і вчителеві внести належні виправлення в дальшу роботу. Тестування справедливо порівнюють з медичним термометром, який ставлять людині, щоб дістати об'єктивні дані про стан її здоров'я.
Щоб тестування давали найбільший ефект, вони повинні проводитись систематично і не дуже рідко. Нормою треба вважати одне мінімум одне тестування кожних 3 заняття; проведення їх рідше є вже упущенням. На початку навчання, щоб швидше налагодити систематичну самостійну роботу учнів, особливо якщо робота йде з новосформованою групою, тестування слід давати ще частіше.
Тривалість кожного тестування може бути різною, від 15—20 хвилин до 2 годин, але, як правило, на нього має відводитись один урок. Коротке (менше години) тестування цілком доречне, коли вчителеві важливо встановити, наскільки міцно засвоєний той чи інший важчий прийом, щоб бачити, чи можна йти далі. Двогодинну роботу можна рекомендувати після повторення всього курсу як деяку репетицію зовнішнього тестування з математики. Справою першорядної важливості є добір учителем матеріалу для завдання. Найчастіше це задачі, до того більш-менш типові, які не вимагають тривалого шукання способу-їх розв'язання, але корисно ставити і запитання теоретичного характеру: формулювання означень і теорем, відтворення вивчених доведень. Встановлюючи обсяг завдання та його трудність, учителеві треба уникнути двох однаково шкідливих крайностей: не дати завдання надто легкого, коли всі або майже всі учні без напруження виконують його і переймаються переконанням, що вони все добре знають і далі можуть працювати менше, але не дати завдання і непосильного, коли лише одиниці з ним справляються, а в більшості опускаються руки. Вчитель, який знає свій клас і уважно добирає матеріал, завжди знайде належну міру його трудності.
Щоб забезпечити повну самостійність роботи кожного учня, завдання на тестування дається принаймні в двох варіантах обов'язково однакової трудності. Щоб уникнути непродуктивного витрачання дорогоцінних хвилин уроку, відведеного для тестування, його організаційна сторона добре продумана і підготовлена. Завдання для тестування вчитель добирає шляхом вибору їх з загальної бази даних тестів враховуючи підготовленість учнів і так щоб вони не збігалися з задачами розв’язаними в класі чи вдома, та розмножує за числом учнів класу, і кожний одержує окремий аркуш. Причому, якщо учні мають різний рівень, тести потрібно добирати індивідуально для кожного. Усі необхідні вказівки треба дати учням на початку уроку; нікуди не годиться, якщо напружена самостійна робота учнів переривається для того, щоб вони вислухали будь-який додаток або поправку до завдання. Неприпустимо також, щоб учитель під час тестування подавав ту чи іншу допомогу окремим учням, ставлячи їх тим самим у привілейоване становище в порівнянні з товаришами.
Учитель перевіряє і виправляє подані йому бланки з відповідями і чорновики, причому робити це треба швидко: інтерес до питань, над якими працювали учні під час тестування, не повинен встигнути охолонути, а крім того, важливо не подавати учням поганого прикладу, тижнями затримуючи результати. Як правило, результати тестування мають бути відомі учням на наступному ж уроці. Перевіряти і виправляти треба всю роботу повністю, а не робити так: помітивши помилку, її підкреслюють, а дальший хід розв'язування зовсім не розглядають. Одна справа, якщо в розв'язанні припущено тільки одну цю помилку, інша — якщо далі є ще ряд їх.
Недобре, якщо учні не знаходять у повернених їм чорновиках нічого, крім кількох підкреслень і оцінки тим чи іншим балом. Уважно розглянувши роботу, треба пояснити учневі як розв’язати нерозв’язані задачі. Треба відмітити не тільки негативні, а й позитивні сторони роботи, відмітити поліпшення чи погіршання порівняно з попередньою.
Перевіривши всі роботи, вчитель відмічає ряд питань, про які, віддаючи роботи, треба поговорити з усім класом: це деякі повторні помилки, загальні труднощі, окремі вдалі прийоми, що заслуговують уваги, повчальні помилки. Заощаджуючи час, результати краще роздати до початку уроку, інакше учні будуть протягом кількох хвилин цікавитися не тим, що говорить учитель, а тим, що є у виданих їм зошитах. Як правило, незадовільно виконані роботи переписуються у виправленому вигляді.
Для тестових завдань потрібно мати папку: це відбиває успіхи учня за значний проміжок часу.
Звичайно учні дуже серйозно ставляться до тестувань, їх виконання лягає великим навантаженням на нервову систему учнів, і вчителеві треба вживати заходів до того, щоб вони проходили в обстановці, можливо більш спокійній і діловій.
Не можна недооцінювати також і важливість забезпечення повної самостійності роботи кожного учня. Це легко досягається завдяки тому, що друкуючи тестові зошити, програма формує для кожного учня інакший порядок завдань.
Повернутись